Актуальність дослідження. З
початком процесу гуманізації управлінської діяльності змінився системний підхід
до її організації та впровадження. Якісні показники змінюють кількісні, які
зумовлюють нові підходи, орієнтири та завдання для подальшого розвитку системи
управління, як основи для організації суспільствотворчих функціоналів.
Розширені глобальні взаємозв’язки останніх десятиліть виводять парадигму
управлінської діяльності та її зміст на новий рівень. В українському
освітянському просторі існуючі моделі управління мають тенденції та тяжіння до
кращих зразків світової практики, але під впливом суб’єктивних та об’єктивних
причин, серед яких: недосконалість законодавчої та нормативної бази на
державному та муніципальному рівні, відсутність цінністно-мотиваційних
орієнтирів, високоосвічених професіоналів, гальмується такий перехід. Завданням
останніх років та цілепокладання наукової думки у питанні розв’язання проблем
управлінської діяльності на вітчизняному просторі – є розвиток лідерства та
дослідження цього феномену у площині менеджменту та управління. Особливість
даного питання полягає в тому, що воно вирішується за умов, коли в суспільстві
склалася низка протиріч на погляди стосовно ідей моделі лідера, керівника та
період змін політичного курсу країни останніх років. Розв’язання даного питання
ми вбачаємо в теоретичному обґрунтуванні формування влади керівника через
сучасні підходи до її мотивації та практичному наповненню теоретичних ідей.
Ступінь
дослідженості
проблеми. Проблема
управління закладами освіти привертає увагу багатьох дослідників. В працях
українських та зарубіжних вчених наголошується роль провідних положень наукового
менеджменту в розвитку теорії та практики управління навчальними закладами та
педагогічними системами. При цьому особлива увага надається гуманістичному,
людино-(дитино-)центристському підходові в управлінні навчальними закладами
(І.А.Зязюн, Ю.А.Конаржевський, В.Г.Кремень, О.Я.Савченко, Т.І.Шамова,
Е.А.Ямбург та ін.); необхідності професійної підготовки управлінців нової
генерації (В.І.Луговий, Н.Г.Ничкало та
ін.); ролі та значенню творчого
потенціалу особистості керівника у забезпеченні якості освіти (Л.П.Одерій,
С.О.Сисоєва та ін.); необхідності використання інноваційних підходів до
управління розвитком навчального закладу (В.С.Лазарєв, В.І.Маслов, А.М.Моісеєв,
М.М.Поташник та ін.).
Широкий міждисциплінарний діапазон теми роботи зумовили потребу в аналізі
наукових праць відомих теоретиків наукового менеджменту М.Альберта, М.Вебера,
М.Вудкока, М.Мескона, Т.Пітерса, С.Н.Паркінсона, А.Файоля, Ф.Тейлора,
П.Уотермана, М.Хедоурі, Л.Якоккі та ін., в яких аналізується ефективне
керівництво та обгрунтовується залежність між “якістю” та рівнем підготовки
керівників, які її забезпечують.
Загальні аспекти управлінської діяльності розглядали К.М.Ушаков, І.Д.Бех,
Ю.К.Бабанський, Ю.А.Конаржевський, В.І.Бондар, Л.І.Даниленко, Г.А.Дмитренко,
Г.В.Єльнікова, О.І.Мармаза, М.М.Поташник, В.В.Олійник, Г.М.Тимошко, Т.І.Шамова,
Є.С.Березняк, А.М.Алексюк, А.Й.Капська. Проблема ціннісної орієнтації
управлінської діяльності, давно є предметом досліджень як вітчизняних, так і
зарубіжних науковців, серед яких: А.Афонін, В.Бондар, Л.Карамушка,
Ю.Конаржевський, Н.Поташник, А.Маслоу, М.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоурі та ін.
Теоретико-методологічні засади
аксіологічної проблематики в освіті вивчаються І.Бехом, Б.Гершунським,
М.Євтухом, І.Зязюном, В.Кременем, А.Міщенко, В.Сластьоніним, Н.Ткачовою,
Г.Чижаковою, Г. Щедровицьким, А. Ярошенком, В. Крижком та ін. У роботах цих
науковців аксіологічні та акмеологічні орієнтації розглядаються як сукупність
внутрішніх та зовнішніх рушійних сил, що спонукають людину до діяльності,
визначають її межі та форми, спрямовують цю діяльність на досягнення певної
мети.
За дослідженнями
зарубіжних науковців, зокрема Д. Мак Клелланда та А.Маслоу, структура цінностей
керівника зводиться до трьох чинників: прагнення до успіху, прагнення до влади
та прагнення до визнання.
Роботи дослідників: Г. Беженар (професійна компетентність в дисертації
«Психолого-педагогічні умови розвитку
професійної компетентності керівника навчального закладу»),
В. Берека (управлінська компетентність в дисертації
«Теоретико-методологічні основи фахової підготовки магістрів з менеджменту
освіти»), Т. Бурлаєнко (економічна компетентність), Р. Вдовиченко
(управлінська компетентність в дисертації «Діяльність міського управління освіти з підвищення управлінської
компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів»),
Л. Васильченко (управлінська компетентність), В. Дивак (економічна
компетентність в дисертації «Розвиток
економічної компетентності директорів загальноосвітніх навчальних закладів
засобами інформаційно-комунікаційних технологій»), Г. Єльникової
(фахова компетентність в монографії «Теоретичні і методичні засади моделювання
фахової компетентності керівників закладів освіти»), І. Іщенко
(управлінська компетентність), Л. Калініної (інформаційна компетентність),
В. Ковальчук (ключові компетенції), В. Мaслoва (професійна
компетентність), О. Нежинської (гендерна компетентність у дисертації
«Психологічні умови формування гендерної компетентності керівників
загальноосвітніх навчальних закладів»), Т. Рожнової (професійна
компетентність) В. Ростовської (професійна компетентність у дисертації «Управління процесом формування професійної
компетентності заступника директора з навчально-виховної роботи
загальноосвітнього навчального закладу»), О. Сороки (функціональна
компетентність), М. Торган (функціональна компетентність у дисертації
«Підготовка менеджерів освіти до здійснення контрольно-діагностичних функцій»),
В. Шалаєвої (управлінська компетентність), Р. Шаповал (управлінська
компетентність у дисертації «Формування
управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу»),
В. Ягупова (інформаційно-аналітична компетентність) та інших спрямовані на
вивчення різних аспектів формування професійної компетентності керівника
навчального закладу як менеджера освіти та різних її видів.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати мотивацію
та умови формування сталої концепції влади керівника навчального закладу,
специфічність використання аксіологічних та акмеологічних технологій в
управлінській діяльності менеджера освіти, дослідити синергетичний ефект.
Для
досягнення мети було визначено такі завдання
дослідження:
- розглянути
наукове поняття «влади», провести
ретроспективний аналіз та його трансформаційні особливості у часі,
філософському та психо-емоційному аспекті;
- дослідити «феномен влади», його мотиваційну складову як
рушійну силу тяжіння до владних повноважень;
- виявити особистісні характеристики та ключові
компетентності людини, що прагне влади через аналіз мотиваційного континууму;
- тереотично обгрунтувати та довести значущість
використання акмеологічних та аксіологічних підходів при формуванні мотивації
влади;
- спрогнозувати
синергетичний ефект від використання акмеологічних та аксіологічних підходів у
діяльності менеджера освіти.
Філософський
аспект дослідження – зв’язок внутрішніх та
зовнішніх протиріч управлінської культури на керовану систему.
Соціологічний аспект дослідження полягає у
розкритті мотиву влади керівника, в який людина вкладає свою волю, актуалізуючи
при цьому увесь свій інтелектуальний, фізіологічний, емоційний та когнітивний
потенціал.
Професійний аспект дослідження – це готовність керівника навчального закладу
результативно на основі теоретичних знань та практичних навичок, досвіду,
індивідуально-особистісних якостей, мотивованого тяжіння досягти мети та
завдань керованої системи.
Об’єкт дослідження - феномен "влади" в управлінні
навчальним закладом.
Предмет дослідження -
соціальні, аксіологічні та акмеологічні чинники формування статусу легітимності
владних повноважень керівника навчального закладу.
Основними методами дослідження стали:
порівняльно-змістовний, структурно-функціональний, проблемно-цільовий та
ретроспективний логіко-системний аналіз, які дали змогу виявити і
систематизувати дослідницькі матеріали з проблеми; метод екстраполяції уможливив
поширення висновків, одержаних у результаті аналізу документів щодо діяльності
окремих менеджерів та керівників у галузі освіти; хронологічний метод сприяв
розгляду теми дослідження у динамічних змінах та часовій послідовності; методи
вивчення досвіду роботи, моделювання та емпіричні методи (спостереження,
бесіди, анкетування), констатуючий та формуючий експерименти сприяли перевірці
істинності та повноти теоретичних уявлень про розвиток та приналежність
аксіологічних та акмеологічних особливостей
влади в управлінському процесі очолюваному певними керівниками.
Сутність
дослідження. У нашому дослідження розглядаються основні теоретичні
підходи до аналізу поняття "влада", починаючи з ретроспективного
аналізу «феномену влади», зміщення акценту на рольові відносини і можливості
вольового впливу соціально-психологічним підходом, спробою створення
інтеграційних концепцій мотивів влади. Також розкрито сутність формування
компетентностей керівника навчального закладу на умовах та засадах
акмеологічного та аксіологічного підходів до професійної діяльності менеджера
освітньої галузі та отримання синергетичного ефекту діяльності на їх основі.
Немає коментарів:
Дописати коментар